Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
МЯУ-МЯУ мяу мяу
На реаль огонь, братюня, я сегодня бомбанул! Вэту жару я расскажу, как я купила закладки с майкой и пошла на незабываемый выпускной! А то, я знаешь, это моя жизнь, и я хочу, чтобы ты понял всю горячизну этой истории.
Начну с того, что утречком я познакомилась с тем негодяем, который продает расковырки. Это был настоящий джантик, его звали Михалыч. Он шепал, что у него есть новинка - мефедрона закладки, которые однозначно уронят тебя на задницу. Уж мой кайфанутый мозг не смог пройти мимо такого предложения!
Без задних мыслей, я схватила свои последние бабки, которые отложила на катушки, и пошла наведаться к Михалычу. Железный гандон этот Михалыч, знаешь ли. Встретила он меня как-то во дворе, крутился с этими своими кропалями, словно намекая, что он готов остудить овощ в моей голове.
Я вытащила свои бабки, и Михалыч, глядя на них, раскумился, словно голодный щенок на свежее мясо. Я забрала свои закладки и рванула к дому, шуры-муры своим наркоманским друзьям.
Пришедшая домой, я сразу же открыла этот зип-лок и увидела белый порошок, светящийся от радости, будто рожденный для этого момента. Блядский наркозависимый мир меркнет перед закладками с мефом!
Волей случая в моем гардеробе было находится гипнотизирующее зеркало. Я смотрю в него, а это зеркало мне отвечает: "Нюхай меня, киса, и унесусь в мир твоих кайфовых фантазий!" Я не могла устоять перед такой соблазнительной просьбой и приступила к делу. Раз и нюхнула. Два и раскумилась как настоящий коннозавр. Блядь, это был каленый гром!
Убитая моей пикантной слабостью, я решила пригласить свою шайку нашего района на незабываемый выпускной. Один красавчик из нашей команды, Вован, взял свой гидропон и выращивал его на подоконнике. Мы с Вованом - пара заебатых наркопетухов, знаешь ли.
Вечером, наш круг задротов собрался в пятачке у нас в квартире. У меня были готовы бонги и джантики, чтобы наше московское здоровье потекло рекой. Все зажгли свои кропали и стали погружаться в мир сладкого наркотического дурмана.
| Уууу, сколько же фана было на том вечеру! | Мы закуривали ганжу и раскумаривались как никогда. |
| Вован, как всегда, пустился во все тяжкие с гидропоном. | Мы кайфовали, словно парни из майами, короче! |
Аж бегут слезы, когда вспоминаю тот момент, когда мы все сидели на полу, с кайфом в крови, и смотрели на этих блин тупых, абсолютно кривых людей. Они были настолько горячы, что решили сделать ставку - кто больше всего вобьет себе в жопу крокодилового кумара. Я не знаю, кто победил в их соревновании, но после такой гениальной идеи все упали в безумную истерику, словно вместе оторвались от реальности.
Наша наркополнейшая вечеринка длилась всю ночь. Мы раскумарились до самого утра, будто сумасшедшие. Ничего не помню, только смутные сны и искаженные образы.
Мой мозг лопался под бешеными звуками и мутными кадрами.
Был момент, когда я думала, что осталась в этом состоянии навсегда.
А когда утро наступило, я почувствовала, что мои силы иссякли. Я знала, что с этим нужно что-то делать, иначе я просто погибну в этой чертовой наркотической дыре.
Так вот, весь этот бязь - всего лишь зеркало нашей жизни, братан. Мы хотим искать новые ощущения, пробовать новые закладки, чтобы убежать от проклятой реальности.
Всем советую взять на заметку: не стоит погружаться в этот курильщицкий ад. Поверьте мне, я забралась так глубоко, что потеряла себя!
